РОБОТА БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (Update10)
“Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням! Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!”
Біблія. Книга Псалмів 2:11-12
Чим довше ми знаходимося на Західній Україні, тим більше роботи та служіння ми знаходимо для себе.
Ми вдячні Богові за те, що Він використовує нас для Його слави!
- З 17 березня ми стали активніше використовувати наш мікроавтобус для перевезення біженців: вокзали міста Львів та міста Дрогобич – помісна церква – центр для переселенців – кордони з Польщею. Ми попросили місцевого брата Василя бути водієм. У нього поки що немає роботи, тому він щодня у служінні: перевозить переселенців на волонтерській основі.
- В місті Запоріжжя ми продовжуємо приймати біженців з міста Маріуполь. В Запоріжжі вони зупиняються на одну ніч і їдуть далі – на Захід нашої країни, де безпечніше, ніж на Сході.
- Також ми продовжуємо годувати переселенців в помісній церкві міста Дрогобич. Для цього постійно купуємо продукти.
- Центр для переселенців продовжує своє функціонування. Майже ніколи немає вільних місць. Багато людей їдуть далі до Європи, але близько 40 людей живуть у центрі вже понад 2 тижні. Отже, на сьогоднішній день: 37 переселенців живуть в місцевих християнських сім’ях і 25-50 щоденно у Центрі для біженців.
- Ми продовжуємо щоденно брати участь і в духовній праці: проповідь Євангелія; прославлення нашого Господа в піснях; молитви за наш народ та за нашу любу країну; душеопікування переселенців та людей, які мають в цьому потребу.
- Також, щоб підбадьорити переселенців, надати їм духовну підтримку, допомогти у подальшому баченні; ми вечорами запрошуємо їх в гості, в сім’ю, де ми самі в гостях зараз.
18 березня, крім того, що описано вище, ми мали змогу бути в церкві містечка Стебник і проводили там зібрання.
Також змогли влаштувати свято-день народження Поліни. їЇ виповнилося 5 років. Родина Поліни – біженці з міста Запоріжжя, нині приживають у місті Дрогобич. Раніше ніколи не ходили до Церкви, а тут – щодня. Тато Сергій та мама Настя вже моляться і вчать це робити свою донечку Полінку.
19 березня дарували продуктові набори нужденним, звукову апаратуру для місцевих Церков, яку ми продовжуємо отримувати для безкоштовного розповсюдження по Домам Молитви…
20 березня (неділя) присвятили день для Господа: проповідь у Церкві, спілкування, бесіди, молитви.
Дякуємо Господу і вам за те, що даруєте можливості виконувати це служіння. Дякуємо кожному відкритому серцю і всім небайдужим до ситуації в нашій країні!
Бажаємо Божих благословінь!
Слава Ісусу Христу! Слава Богу за Україну! Слава Україні!